Судова практика

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат прочитав лекцію для студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія», присвячену актуальній судовій практиці щодо виселення.

Під час виступу суддя розглянув питання виселення як інструменту регулювання житлових правовідносин, способу судового захисту та його застосування у нетипових категоріях справ. Він нагадав, що право на житло гарантується Конституцією України, а виселення можливе лише у випадках, передбачених законом.

Окрему увагу було приділено співвідношенню норм Цивільного кодексу України та Житлового кодексу. Василь Крат звернувся до практики Європейського суду з прав людини, зокрема до рішення у справі «Bilyavska v. Ukraine», в якому ЄСПЛ констатував порушення права власності через застосування українськими судами застарілих положень Житлового кодексу без належного балансу інтересів сторін. Також суддя нагадав, що після набрання чинності Законом «Про основні засади житлової політики» більшість положень ЖК України втратили чинність, що фактично закріпило пріоритет норм Цивільного кодексу у сфері житлових правовідносин.

У межах аналізу способів захисту прав суддя зазначив, що виселення може реалізовуватися як через речово-правові, так і через зобов’язально-правові позови залежно від характеру спірних правовідносин. Він також навів правові позиції Верховного Суду щодо негаторних позовів, виселення після розірвання договору найму, припинення сервітуту, а також спорів за участю співвласників житла, колишніх членів сім’ї власника та інших категорій справ.

Окремий блок лекції був присвячений нетиповим випадкам виселення. Зокрема, суддя розглянув питання застосування обмежувальних приписів у справах про домашнє насильство, а також судові спори щодо проживання в монастирських приміщеннях. Він звернув увагу на консультативний висновок ЄСПЛ від 5 березня 2026 року, відповідно до якого монастирські приміщення можуть визнаватися «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності достатнього зв’язку особи з таким місцем проживання.

Крім того, було проаналізовано правову позицію Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду щодо реєстрації місця проживання. Суд дійшов висновку, що власник житла не має права в адміністративному порядку самостійно знімати з реєстрації особу, право користування житлом якої підтверджене чинним судовим рішенням або щодо якої суд відмовив у виселенні. У таких випадках власник зобов’язаний дотримуватися судового рішення, а встановлені ним права не можуть бути скасовані шляхом одностороннього звернення до ЦНАП.